Освітня програма
Богорордчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1
Богородчанської районної ради Івано-Франківської області
ІІІ ступінь
ПОВНА загальна середня освіта
Освітня програма Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ІІІ ст. навчання (профільне)
укладена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20. 04. 2018 № 408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (таблиця 2, 3), Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ст., затвердженої наказом МОН України від 20. 04. 2018 № 406 ( таблиці 2, 6, 8), окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо (таблиці 2, 3);
очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН України від 23. 10. 2017 № 1407 та від 24. 11.2017 № 1539; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:
для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
-організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем, при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
-предмети за вибором;
-роботу в проектах;
-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Для учнів, які готуються здавати заліки або іспити, можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації, як правило, застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20. 02. 2002. № 128 та від 26. 05. 2008р № 461.
|
Клас |
Кількість учнів |
Предмети |
||||
|
Українська мова |
Англійська мова |
Захист України |
Трудове навчання |
Інформатика |
||
|
10-А |
27 |
|
|
2 групи |
|
2 групи |
|
10-Б |
19 |
|
|
2 групи |
|
2 групи |
|
11-А |
22 |
|
|
2 групи |
|
2 групи |
|
11-Б |
20 |
|
|
2 групи |
|
2 групи |
Профільне навчання в 10 – 11-х класах за вибором учнів та батьків згідно з рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2020 року).
|
Клас |
Напрям |
Профільний предмет |
Вивчення предмета |
|
|
11-А |
суспільно-гуманітарний |
англійська мова історія України |
|
|
|
11-Б |
природничо-математичний |
географія |
математика |
|
|
10-А |
суспільно-гуманітарний |
історія України
|
англійська мова математика всесвітня історія |
|
|
10-Б |
природничо-математичний |
географія |
англійська мова математика |
|
** Концепція профільного навчання у старшій школі (наказ МОН України від 11. 09. 2009 № 854).
Години варіативної складової, передбачені на:
вивчення, поглиблення та профільне вивчення окремих предметів інваріантної складової:
|
Клас |
Назва предметів, на які збільшено час (кількість годин) |
|
10-А |
1 год на англійську мову |
|
10-А |
1,5 год на історію України |
|
10-А |
1 год на всесвітню історію |
|
10-А, Б |
по 0,5 год на предмет «Захист Вітчизни» |
|
10-А |
1 год на математику |
|
10-Б |
1 год на математику |
|
10-Б |
3,5 год на географію |
|
10-Б |
1 год на англійську мову |
|
11-А, Б |
по 0,5 год на предмет «Захист Вітчизни» |
|
11-А |
1,5 год на історію України |
|
11-А |
3 год на англійську мову |
|
11-Б |
2 год на математику |
|
11-Б |
4 год на географію |
курси за вибором:
11-А, Б кл. – Становлення української державності - по 1 год. в кожному класі;
10-А кла. – Основи критичного мислення
факультативи:
10-А,Б кл. – основи здоров’я – по 1 год;
10-А кл. – польська мова - 1 год.;
11-А,Б кл. – основи здоров’я – по 1 год;
11-Б кл. – польська мова – 0,5 год;
11-А кл. – Міжнародне гуманітарне право німецька мова – 1 год;
індивідуальні заняття:
10-Б кл. – хімія
11-А кл. - математика
У 2019-2020 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількості годин:
|
№ з/п |
Назва навчаль-ного предмету, спецкурсу тощо |
Спрямування |
Клас |
К-сть год. за ро-бочим навчаль-ним планом |
Кількість годин |
|
|
І семестр |
ІІ семестр |
|||||
|
1 |
Хімія |
Навчальний предмет інваріантної складової |
10-А,Б |
1,5
|
2
|
1
|
|
2 |
Географія
|
Навчальний предмет інваріантної складової |
10-А
|
1,5
|
1 |
2 |
|
3 |
Інформатика |
Навчальний предмет інваріантної складової |
10-А 10-Б
|
1,5 1,5
|
1 1
|
2 2
|
|
4 |
Технології |
Навчальний предмет інваріантної складової |
10-А 10-Б
|
1,5 1,5
|
2 2
|
1 1
|
|
5 |
Історія України |
Навчальний предмет інваріантної складової |
10-Б |
1,5 |
1 |
2 |
|
6 |
Інформатика |
Навчальний предмет інваріантної складової |
11-А 11-Б |
1,5 |
2 |
1 |
|
7 |
Історія України |
Навчальний предмет інваріантної складової |
11-Б |
1,5
|
2
|
1 |
|
8 |
Технології |
Навчальний предмет інваріантної складової |
11-А 11-Б |
1,5
|
1 1 |
2 2 |
Навчальний план
для 10 класів
(профільного навчання)
Богородчанської загальноосвітньої школи I-III ст. №1
2020-2021 н.р.
|
Навчальні предмети |
10 клас |
|
|
А профільне вивчення історії України та вивчення предметів англ.мови, математики,всесвітня історія |
Б профільне вивчення географія та вивчення предметів англ.мови, математики |
|
|
Українська мова |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
|
Англійська мова |
2 +1 |
2+1 |
|
Історія України |
1,5+1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1+1 |
1 |
|
Громадянська освіта |
2 |
2 |
|
Математика |
3+1 |
3+1 |
|
Алгебра |
|
|
|
Геометрія |
|
|
|
Біологія Екологія |
2 |
2 |
|
Географія |
1,5 |
1,5+3,5 |
|
Фізика астрономія |
3 |
3 |
|
Хімія |
1,5 |
1,5 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Захист України |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
|
Інформатика |
1,5 1,5 |
1,5 1,5 |
|
Технології |
||
|
РАЗОМ |
30+1+1+1+1,5+0,5 |
30+1+1+3,5+0,5 |
|
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси, індивідуальні заняття |
8 |
8 |
|
Профільний предмет історія України |
1,5 |
|
|
Профільний предмет географія |
|
3,5 |
|
На вивчення предмета всес.історія |
1 |
|
|
На вивчення предмета англ.мова |
1 |
1 |
|
На вивчення предмета математика |
1 |
1 |
|
На вивчення предмета «Захист України» |
0,5 |
0,5 |
|
Факультатив «Основи здоров”я» |
1 |
1 |
|
Факультатив «Польська мова» |
1 |
|
|
Індив.заняття «Хімія» |
|
1 |
|
Курс «Основи критичного мичлення» |
1 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня |
33 |
33 |
|
Всього фінансується |
38 |
38 |
Навчальний план
для 11 класів
(профільного навчання)
Богородчанської загальноосвітньої школи I-III ст. №1
2020-2021 н.р.
|
Навчальні предмети |
11 клас |
|
|
А профільне вивчення англ.мови та історії України |
Б профільне вивчення географія та вивчення предмета математики |
|
|
Українська мова |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
|
Англійська мова |
2 +3 |
2 |
|
Історія України |
1,5+1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
Громадянська освіта |
|
|
|
Математика |
3 |
3+2 |
|
Алгебра |
|
|
|
Геометрія |
|
|
|
Біологія Екологія |
2 |
2 |
|
Географія |
1 |
1+4 |
|
Фізика астрономія |
4 |
4 |
|
Хімія |
2 |
2 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Захист України |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
|
Інформатика |
1,5 1,5 |
1,5 1,5 |
|
Технології |
||
|
РАЗОМ |
29+3+1,5+0,5 |
29+2+4+0,5 |
|
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси, індивідуальні заняття |
9 |
9 |
|
Профільний предмет англ.мови |
3 |
|
|
Профільний предмет історія України |
1,5 |
|
|
Профільний предмет географія |
|
4 |
|
На вивчення предмета математика |
|
2 |
|
На вивчення предмета «Захист України» |
0,5 |
0,5 |
|
Факультатив «Основи здоров”я» |
1 |
1 |
|
Факультатив «Польська мова» |
|
0,5 |
|
Факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» |
1 |
|
|
Курс за вибором «Становлення української державності» |
1 |
1 |
|
Індивід. заняття «Математика» |
1 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня |
33 |
33 |
|
Всього фінансується |
38 |
38 |
